Фінансист Порошенка заявив, що населення існує для того, щоб платити податки

Давно говорив, що держава головний ворог людини, адже це паразит, який існує за рахунок життєвої енергії свого громадянина, натомість не даючи нічого взамін. І ось яскравий приклад того, як цей монстр, викачуючи останні соки із нас з вами  насміхається зі своїх рабів. Фінансист Порошенка керуючий партнер ICU Макар Пасенюк, якому Президент довірив важливу місію у вигляді продажу свого бізнесу, в інтерв'ю виданню Ліга сказав, що населення держави існує для того, щоб сплачувати податки їй же.


 "В принципі, населення існує для того, щоб створювати додану вартість і платити податки державі. Держава - окремо, населення - окремо, порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих. І якщо у нас не буде цих механізмів перерозподілу, то нічого не буде. Добробут у нас з вами не покращиться " - заявив менеджер у справах гаранта.

Слід зазначити, що дана інвестиційна компанія (ICU) стала своєрідною кузнею кадрів для сьогоднішньої державної влади, адже вихідцями з цієї компанії є такі відомі державні діячі як Валерія Гонтарєва (якій завдячуємо сьогодні за зубожіння втричі, інфляція з'їла не тільки заощадження, а й доходи населення, бо пенсії і зарплати залишились у гривнях, які впали ледь не втричі) Володимир Демчишин та Олександр Животинський (хлопці підмучують у Міненерго та Нацкомісії регулювання зв'язку та інформатизації, відповідно) та Дмитро Вовк, який пасеться в Нацкомісії регулювання енергетики.

Фігурант же даного шкандалю, задуваний нами керуючий директор ICU Макар Пасенюк входить до найближчого оточення Петра Порошенка. глава держави довірив йому не менш важливу місію - продаж свого кондитерського бізнесу, чи, вірніше, непродаж його. Звісно ж Президент не став би довіряти людині, яка далека до нього за вподобаннями і баченням оточуючого світу, отже, так, або близько до цього, думає сам Порошенко. Безумовно вони себе до "населення" не відносять, адже роблять усе щоб не платити податки, і окремо без держави себе не бачать, - годувати може й не дуже годують, зате доять до останніх краплин.

Та хотілося бзапитати чи потрібне нам таке плавсрєдство, якщо ми потопаючі і порятунок потопаючих дєло рук самих потопаючих? Тимпаче, що тепер потопає сам плавзасіб, і його рятування покладають на плечі громадян, чи то насєлєнія, як нас називає фінансист гаранта. Так може нунафіг усю цю поржавілу шхуну? Може ми самі по собі, а човен хай наповнюється водою і пінзлює на дно? А щуриків, які втікатимуть із корабля, ми доб'ємо веслами і побудуємо новий човен, - може трохи менший, але попередньо протравимо від щурів...