Вятровича з дружиною помітили в аеропорту Дубаю

Декомунізувати, як то кажуть, не мішки таскати. А хулі...Головного декомунізатора України та прилеглих островів пана Вятровича з сім'єю помічено в дубайському аеропорту. Повідомляє новинний ресурс Страна, посилаючись на очевидців.

Висоцький, Трамп, варшавське сміття та єнчі поети

Нині день народження мого улюбленого співака і поета, так шо дуже сі сміяти не буду, а Владзьо най спочиває з миром, його кіна, його пісні його вдачу памнітаєм і не забудим доки жити будим. А поки до єнчих, приземленіших новин.

Важкий запор Мужненка, Порошенко в Фінляндії і безвіз уже сьогодні

О, здорові були, людоньки. Знову я до вас із добрими новинами, і то всьо подробно що м запамнітав їм з того тернету. Почну певно з того, що у всіх на вустах вже. Нині кажут тиснувся головний солдафон країни дід Мужненко. Йой, кажут хлоп тиснувсі гаж двайціть і два рази, певно кави тильичої переївсі, ну тої шо тильитам дают, як там її, Курземе, здаєсі. Се ж який запорище має бути, щоби сі так тиснути, але то таке, най йому сіфайно сре, най бог милує, а то витисне якийсь геморой - воно нам надо? Я нині по дорозі зустрів Міська Псьику, так сказов йму гі би передов там наверх, най той Мужненко си купи Гуталафту.

Геї, Трамп і алігаторій сина Кличка

Е, вам скажу хлопці, нинішний день провів їм тьижко але полєзно. Зрані почистив їм віходок, бо намерзло гівна гиж до сраки доставало. Потім погодувов їм коні, пішов до склепу купити хліба, сходив до Йвана Ціцюри взьив їм фльишку самогонки, гі би сі підхмилити, ну і таке...Перед вечером взьив фльишку, де сі лишило грам зо триста, і пішов до Йвана Диди, він у нас на куті має того тернету, і ми сі дивимо в него новини. Ну, він там щось клацає такою цяцькою з шнуром, і там на телевізорі сі змінюют картинки. Він то мишкою зве, але чого то мишка - навіть не скажу вам, ніц не подібна на ту тварь.

Операція Трамп, чи інавгурація на Ліпєцькій хвабриці

Так, день пройшов ніби - пройшов і слава Богу. Чим запам'ятався він сказати важко, ну, за винятком того, що ми добре си віпили на іменинах Івана, але то ніби так і не подія. Та поки ми пили і жерли, в головній державі світу коронований новий керовник. Це ніби й не подія також і ніби й не несподіванка, бо про коронацію Трампа  дізнались іще з мультика задовго до цих новосвітних виборів, але мультик мультиком, а шоу коронації з присьигою то зовсім єнче.

Міністри обіцяють збільшення зарплати до 1 тис. евро до 2026 року, а безвіз уже на підході

Напередодні в одному зі своїх інтерв'ю міністр соцполітики і прилєгающіх астравов видав, що мріяти про різке збільшення зарплат не варто, а мінімальну пенсію в 3,5 тисячі варто очікувати не раніше аніж за три-чотири роки. Про зарплату в тисячу евро чиновник видав, що така може бути у нас не раніше аніж за 10-15 років, і то при хорошому феншую. Правда якщо врахувати середньорічний рівень інфляції у нас, то 3,5 тис. грн. років за три буде те ж саме, що сьогодні 1,5 тис. , а тисячу евро за 15 років за купівельною спроможністю, у кращому випадку, звісно ж, стане тим же, що сьогодні 200 евро, хоч і не виключено, що такої валюти взагалі не буде.

Fuck the EU, або чому бідні...

Україна зубожіла до нитки, втратила численні території, десятки тисяч людей загиблими і все во ім'я гасла "Україна це Європа", натомість той же Європейський Союз вперто хоче пояснити нам, що Україна це жоппа. Нам не просто закривають дорогу в ЄС, обмежуючи наші торговельні чи інші можливості, нам відверто вказують на те, що нас там ніхто бачити не хоче ні через двадцять, ні через сто років.

Європейська асоціація України. Шлях без мети?

Нідерланди прекрасна сторона - край тюльпанів і легалайзу, найстаріша у світі демократія і країна мрій для більшості нелегалів, які потрапляють у Європу. Проте сьогодні зовсім в іншому контексті звучить назва цієї держави, адже в центрі уваги урядовців цієї об'єднаної монархічної республіки сьогодні стоїть Україна, вірніше угода про асоціацію з Україною. 

Нідерланди надалі блокують асоціацію

Нідерланди серйозно взялись за поступ України в ЄС і намагаються якщо не заморозити асоціацію, то принаймні зробити усе, щоб українці не мали жодних прав, на які наші громадяни чекають від тої асоціації. Всі ж ми чудово розуміємо, що більшість громадян України від асоціації очікує зовсім не можливості безвізово відвідати Лувр чи з'їздити на матч МЮ-Ліверпуль (а нє, туда і так не вийде, ті вже зробили Європо бай-бай), а конкретних можливостей безперешкодно їздити хоча б на короткострокові сезонні роботи, з метою покращити фінансове благополуччя. Просто для переважної більшості мешканців Незалежної, які живуть далеко за межею бідності, навіть пообідати в Парижі це вже ціла пенсія, або півзарплати жінки, що ліпить пельмені в підвалі.

Підірвали авто з терористом Міхаілом Толстих (Гіві)

Щось останніми днями причепилась до мене тема "східних месників", ну що поробиш, якщо я люблю гумор, особливо такий. Нє, я не відношусь до тих людей, які чекають смерті того чи іншого психа, оскільки вважаю, що таких треба лікувати а не ліквідовувати, але, на жаль, мене ніхто не слухає. Сьогодні ж інтернет облітає звістка про смерть іще одного апологета рускава міра від Владівастока до Лондона пана Гіві, як це не прискорбно звучить.

Захарченко хоче захопити Великобританію: ці та інші симптоми

Президент, чи хто він там у них,  Донецької народної республіки  Олександр Захарченко заявив, що ополченці повинні захопити не тільки Київ і Берлін, а й Великобританію. Про це у вівторок, 6 грудня, він сказав в інтерв'ю на телеканалі Царград ТВ, відео виступу є на YouTube.

Фінансист Порошенка заявив, що населення існує для того, щоб платити податки

Давно говорив, що держава головний ворог людини, адже це паразит, який існує за рахунок життєвої енергії свого громадянина, натомість не даючи нічого взамін. І ось яскравий приклад того, як цей монстр, викачуючи останні соки із нас з вами  насміхається зі своїх рабів. Фінансист Порошенка керуючий партнер ICU Макар Пасенюк, якому Президент довірив важливу місію у вигляді продажу свого бізнесу, в інтерв'ю виданню Ліга сказав, що населення держави існує для того, щоб сплачувати податки їй же.

Держава: терор і насильство

Нещодавно я дивився якийсь американський фільм - звичайну голівудську стрічку, які переважно не дивлюсь. Не подумайте, не тому не дивлюсь, що є прихильником антиамериканізму чи одним із тих, хто вірить, що світом править таємна ложа. Я швидше, як написав один мій товариш, вірю у сентенцію: " миром правит не тайная ложа, а полная лажа". Я просто не дивлюсь (останнім часом) художнє кіно - ну не вставляє.

Нові вектори розслідування Смоленської трагедії

     

       Польське видання Жечьпосполіта  ( http://www.rp.pl/ ) в одній із статей за 5 лютого оприлюднила шокуючу, як на мене, інформацію. Повідомлення стосується Смоленської трагедії, яка відбулась 10 квітня 2010 року. Нагадаю, що тоді загинуло 96 високопосадовців республіки Польща на чолі з Президентом країни Лехом Качинським. Тінь, звісно, впала на російську сторону, оскільки очевидність мотиву відіграла свою роль. Основний мотив у жовтій пресі та кухонних розмовах був у тому, що Лех Качинський летів до Смоленська щоб віддати шану польським громадянам, розстріляним радянськими карателями під Катинню. Пукіну і його посіпакам така виходка була явно не до душі, адже до 90-х років Радянський Союз, правонаступником якого стала Росія, заперечував причетність своїх військовиків до інциденту. Апогеєм міждержавного протистояння могло стати і те, що Лех Качинський планував виголосити промову в Катині з приводу цих подій, тимпаче ця ж газета надрукувала текст промови напередодні, який явно не міг сподобатись російському лідеру і його оточенню. Та давайте повернемось до статті газети за 5 квітня 2016 року, адже вона, як на мене, не менш шокуюча аніж стенограма майбутньої доповіді Качинського.

Україна і третій світ, чи Україна - третій світ?

       

       Взагалі то не люблю точних наук, але люблю статистику, хоч вона і наука точна. От, наприклад, згідно наук гуманітарних ми з вами живемо в Европі і є частиною европецського цивілізаційного простору, а заразом і цивілізованого світу. А от згідно статистики ми така собі афро-азіопа, причому така суперглуха і безпросвітня, де дідько добраніч каже. Такий от собі дуалізмус економічної квазімертії. Я люблю свою землю, люблю свій народ, але ненавиджу свою країну, причому не конкретно цю, а будь-яку, що формується на цих теренах, бо вона завжди є дуже поганим господарем для своїх рабів. Чому так? То вже питання інше, і питання, мабуть, не до статистів і навіть не до істориків, а швидше до психодіагностиків, але давайте про хороше, про сьогодення і навколишню дійсність. Про те, що ми країна батраків і країна батрак.

Голосуй не голосуй фсьо рафно палучіш...

Скоро будуть вибори, і кожен з нас - кривий, сліпий, горбатий побіжить на дільниці, щоб сказати своє ТАК одному чи єнчому кандідату від провладних (а інших не буває, і не вірте у всякі казки про опозицію) партій. Всі партії на перший погляд різні, бо кожен малює свої рекламні агітки в єнчий колір, кожен вигадує собі якусь причудливу емблєму, кожен намагається нам втулити свою програму, яку й ніхто насправді не читав. Коли починаються ці дебільні перегони лохів, то чомусь завжди згадую пісеньку одного пітерського дядьки про вибори... Щодо власне програм, які ніхто не читав, то слід зауважити, що всі вони майже ідентичні,

Ми є раби, раби є ми.

     

Переглядаючи стрічку новин, натрапив на допис від Української правди  http://www.epravda.com.ua/news/2015/08/14/555162/ , у якому чорними буковками по білому екрану написано, що наш шановний уряд вирішив збільшити мінімальну зарплпту (правда з січня) аж до 1378 гривень...Ура!!! Ми багатії, це ж цілих 65 доларів, ну не мрія??? І то всього лиш за один місяць роботи, я просто не знаю куди дівати переповнюючі емоції, як втримати радість, що аж випирає. Але то ще нічого, бо через рік, а саме з грудня 2016 року ми станемо іще щасливішими, бо наші неймовірні зарплати зростуть знову, і знову аж на понад 10 відсотків, а це вже більше ніж 65 баксів (правда до того часу курс може змінитись, самі знаєте у який бік, тож з доларом прогнозувати не будемо).

Націоналізм чи совєтизація? Діалоги про все і ні про що.

     

Ми їхали старезним старезним постсовковим  Пазом по розбитій дорозі. Час від часу підкидало так, що аж всі нутрощі перевертало назовні. Поруч сиділа тітка, яка, на моє здивування, спала немов дитина, її час від часу товкло головою по залізних поручнях та це ніяк не бентежило її. Справа сидів дядько напітпитку, який час від часу викрикував слово сепаратисти. Де він бачив тих сепаратистів, і що означала його п'яна маячня, я так і не второпав, тимпаче що в одному з приміських сіл він вийшов, вигукнувши при цьому Слава Україні, і побачивши що ніхто не відповів, знову крізь зуби процідив свистливо-гучно "сссерпратиссти". Тета від шуму потроху розбудилась, перепитала де ми є, і отримавши потрібну інформацію знову вснула наче маленька дитина.
      Поруч побачив двох чоловіків, які, швидше за все їхали на роботу, бо активно розказували щось про свого шефа, який навіть не уміє порахувати площу стін, мабуть штукатури, подумав я, або плиточники, поправив себе знову. Потім в голову прийшло іще декілька професій, де можна було б рахувати площу стін, і я второпав, що в їх очах, мабуть, виглядав би таким же недоумком як і їх шеф. Коли я в думках повернувся від обсмоктування цих роботяг і роздумів на кшталт всє прафєсіі важни, то хлопаки вже давно змінили тему і обговорювали те, у чому розуміються усі, окрім хіба тих хто цим займається - так так, про політику, про неї рідненьку. То говорили про Майдан, про те, що олігархів треба було гнати одразу в три шиї, що треба було всіх депутатів вивести на Майдан і розстріляти, правда інший поправив, сказавши, що не всі там однакові, он якийсь там свободівець (на жаль не запам'ятав прізвище) в АТО з перших днів. Далі почали говорити про мову, про те що всіх східняків треба заставити говорити українською, що

Балада про характер народу, чи де знаходиться кінець імперії

     

Один із великих мислителів, непамятаю вже хто то і звідкіля він був, стверджував, буцімто вивчаючи фундаментально історію можна прийти до висновку, що уряд і врядування є справжньою первопричиною характеру нороду або нації, що достоїнства і недоліки тих чи інших етносів та націй, їх таланти, слабкість, сила та енкргетика, їх освіченість чи неуцтво ніколи не є наслідком природньо-кліматичного положення, та расово-етнічних чинників даної нації. Насправді ж Бог дає людям усе необхідне для їх розвитку, а уряд знищує або примножує у підлеглих йому людях ці якості які є відпочатковими всезагальними достоїнствами роду людського. Багато філософів і мудрих мужів народилося й померло з того часу, але історія вперто підтверджує те що він мав таки рацію, бо якщо взяти до уваги одну з державних европейських націй, то протягом останніх століть можемо простежити те що клімат не змінювався ніяк, як і не мінялось географічне положення та расово етнічний склад, проте суттєво мінялись характери націй в залажності від зміни урядів або державних ладів. Візьмемо для прикладу Німеччину, Австрію чи Італію і переконаємось що все так і було

Веселий світ антиномій.

    

 Така вже природа людська, що все у світі людей повязано із протиріччями, на них, можна сказати, світ стоїть. От хвільософи кажуть, що думки людей визначає середовище, хоча вони ж говорять що саме середовище, чи то пак соціум, як стало модньо говорити останніми днями, визначає міркування, погляди і ментальність, якщо бажаєте, людей. Отака вона хвільософська абракадабра, як то любив балакати Мануїл Кант про свої антиномії: положення настільки ж справедливим є як і протилежність. Насправді немає сумніву, що думки людей визначаються оточуючим їх середовищем. Також сумніву не підлягає, що жоден народ не змириться з таким громадським порядком, який суперечить всім його поглядам. Та судячи з вищезказаного можна ствердно мовити що думки і погляди, а також системи цінностей засновані на них, насправді управляють світом, а властьімущі, ким би вони не були, яку функцію абсолютної чи виконавчої влади б не виконували, змушені прогинатись під ці ідеї і підкорятись їм, маневруючи в запропонованій їмсистемі координат. От подивіться на сьогоднішніх наших кандидатів, чи то вже обраних але поки що нереалізованих докінця депутатів. Жоден із них не вигадував чогось нового, тільки хотів вложитись у ту систему координат яку їм запропонував соціум.