Міграційні процеси довкола набули небачених масштабів. Колись ми стикались із тим, що наших предків насильно вивозили в Німеччину, на цілинні землі, в Сибір чи дінде, намагаючись таким чином скоротити кількість населення тут і заповнити недостачу в робочих руках там. Сьогодні маємо ніби добровільну еміграцію, але то тільки на перший погляд, оскільки людей змушують покидати Батьківщину посередництвом пропаганди гарного життя там, і створення нестерпних умов дома.
Звісно ж, на перший погляд, заробітчани створюють робочі місця в Україні, бо навчають тут дітей, будують житло, купують товари і т.ін., але все це потроху відходить у минуле, адже все більше й більше наших співвітчизників отримують громадянство, вивозять звідси дітей і не мають планів повертатись.
Жахливіша картина із відтоком спеціалістів, адже хорошого фахівця чекають у будь-якій країні світу, і, на відміну від нас, там готові надати їм пристойні умови для життєдіяльності, а не жебрацькі, перспектива яких є тут. Плачевна ситуація склалась вже у галузі медицини, що несе за собою критичні наслідки. Наша влада поки намагається замовчувати ситуацію яка склалась з дефіцитом лікарів, а недостача останніх існує у всьому світі, свідченням чого є реакція ООН, які забили серйозну тривогу з цього приводу.
Ще три роки тому за даними ВООЗ у світі не вистачало приблизно 7 мільйонів лікарів, у той час як зараз дефіцит зріс до 15 мільйонів. Старіння населення прискорюється, кількість та поширеність інфекційних захворювань зростає. У зв'язку з цим, в ООН мають намір найближчими роками посприяти створенню 40 мільйонів робочих місць в галузі охорони здоров'я. Втім, впоратися з цим завданням зможуть тільки багаті та розвинені країни, ми ж до таких, на жаль, не належимо.
Український МОЗ скоріш за все не має в своєму розпорядженні точних цифр лікарів емігрантів з України, але про це неодноразово говорили як при міністерстві, так і в неурядових організаціях. Так, експерти відзначають, що останній раз колегія МОЗ з кадрів працювала вісім років тому!!! За цей час відтік лікарів суттєво збільшився.
Тільки за офіційними даними, починаючи з 2014 року Україну полишає більше 7 000 мед співробітників. Втім, Олег Мусій, ще будучи міністром охорони здоров'я, заявляв, що насправді Україна втрачає 15 тисяч медиків в рік. Просто критична кількість як для європейської країни.
«У Києві не вистачає 500 сімейних лікарів, а з 700 працюючих, 200 - старші вісімдесяти років, не вистачає 248 лаборантів, 100 фтизіатрів. Але найжахливіше те, що йдуть медсестри і санітарки. Раніше з сіл приїжджали, а зараз проїзних немає, гуртожитків немає, і ніхто в столицю не їде. У нас сьогодні в багатьох лікарнях зі зміни сестру не відпускають, залишають на другу добу, з санітарками - взагалі жах. Дезінфікуючих засобів в лікарнях немає ... І всі про це мовчать », - каже Лариса Канаровська, Голова Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я
Чи помітили цю ситуація в МОЗ, поки не відомо. Однак зазначимо, що деякий час тому Член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я Костянтин Яриніч офіційно заявив, що в Україні вже бракує понад 30% лікарів.
Якщо глянути на проблему глибше, то те, що сьогодні залишилось є доволі другосортним і малоефективним, оскільки хорошого фахівця тут не втримаєш. Що говорити про якісних хірургів чи інших медфахівців, якщо навіть хороша медсестра воліє працювати санітаркою десь в Чехії чи Польщі, де отримуватиме раз у двадцять більшу платню і матиме перспективи отримати відповідну її фаху роботу за рік-два, адаптувавшись в мовному середовищі та ознайомившись з особливостями роботи там.
Щодо якості працівників медгулузі, то не останнє місце тут займає неефективна освіта. Думаю не є секретом те, як сьогодні здобувають освіту в медичних вищих навчальних закладах, а про те, як отримати роботу в лікарні... Що говорити далі, всі розуміють, що ми скочуємось в прірву невігластва і за рівнем медичного обслуговування вперто опускаємось до щаблів країн третього світу. До всього цього ми іще закриваємо лікарні, скорочуючи кількість лікарняних ліжок, та робимо все для того, щоб медичний захист був недоступним для більшості населення.
Звісно ж, на перший погляд, заробітчани створюють робочі місця в Україні, бо навчають тут дітей, будують житло, купують товари і т.ін., але все це потроху відходить у минуле, адже все більше й більше наших співвітчизників отримують громадянство, вивозять звідси дітей і не мають планів повертатись.
Жахливіша картина із відтоком спеціалістів, адже хорошого фахівця чекають у будь-якій країні світу, і, на відміну від нас, там готові надати їм пристойні умови для життєдіяльності, а не жебрацькі, перспектива яких є тут. Плачевна ситуація склалась вже у галузі медицини, що несе за собою критичні наслідки. Наша влада поки намагається замовчувати ситуацію яка склалась з дефіцитом лікарів, а недостача останніх існує у всьому світі, свідченням чого є реакція ООН, які забили серйозну тривогу з цього приводу.
Ще три роки тому за даними ВООЗ у світі не вистачало приблизно 7 мільйонів лікарів, у той час як зараз дефіцит зріс до 15 мільйонів. Старіння населення прискорюється, кількість та поширеність інфекційних захворювань зростає. У зв'язку з цим, в ООН мають намір найближчими роками посприяти створенню 40 мільйонів робочих місць в галузі охорони здоров'я. Втім, впоратися з цим завданням зможуть тільки багаті та розвинені країни, ми ж до таких, на жаль, не належимо.
Український МОЗ скоріш за все не має в своєму розпорядженні точних цифр лікарів емігрантів з України, але про це неодноразово говорили як при міністерстві, так і в неурядових організаціях. Так, експерти відзначають, що останній раз колегія МОЗ з кадрів працювала вісім років тому!!! За цей час відтік лікарів суттєво збільшився.
Тільки за офіційними даними, починаючи з 2014 року Україну полишає більше 7 000 мед співробітників. Втім, Олег Мусій, ще будучи міністром охорони здоров'я, заявляв, що насправді Україна втрачає 15 тисяч медиків в рік. Просто критична кількість як для європейської країни.
«У Києві не вистачає 500 сімейних лікарів, а з 700 працюючих, 200 - старші вісімдесяти років, не вистачає 248 лаборантів, 100 фтизіатрів. Але найжахливіше те, що йдуть медсестри і санітарки. Раніше з сіл приїжджали, а зараз проїзних немає, гуртожитків немає, і ніхто в столицю не їде. У нас сьогодні в багатьох лікарнях зі зміни сестру не відпускають, залишають на другу добу, з санітарками - взагалі жах. Дезінфікуючих засобів в лікарнях немає ... І всі про це мовчать », - каже Лариса Канаровська, Голова Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я
Чи помітили цю ситуація в МОЗ, поки не відомо. Однак зазначимо, що деякий час тому Член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я Костянтин Яриніч офіційно заявив, що в Україні вже бракує понад 30% лікарів.
Якщо глянути на проблему глибше, то те, що сьогодні залишилось є доволі другосортним і малоефективним, оскільки хорошого фахівця тут не втримаєш. Що говорити про якісних хірургів чи інших медфахівців, якщо навіть хороша медсестра воліє працювати санітаркою десь в Чехії чи Польщі, де отримуватиме раз у двадцять більшу платню і матиме перспективи отримати відповідну її фаху роботу за рік-два, адаптувавшись в мовному середовищі та ознайомившись з особливостями роботи там.
Щодо якості працівників медгулузі, то не останнє місце тут займає неефективна освіта. Думаю не є секретом те, як сьогодні здобувають освіту в медичних вищих навчальних закладах, а про те, як отримати роботу в лікарні... Що говорити далі, всі розуміють, що ми скочуємось в прірву невігластва і за рівнем медичного обслуговування вперто опускаємось до щаблів країн третього світу. До всього цього ми іще закриваємо лікарні, скорочуючи кількість лікарняних ліжок, та робимо все для того, щоб медичний захист був недоступним для більшості населення.
Джерело: medprosvita
Комментариев нет:
Отправить комментарий