Ані Лорак - сходження забутої зірки

Останніми днями все частіше й частіше стали лунати заклики до бойкоту концертів Ані лорак, яка виявляється щось там десь там у Москві чи Петербурзі взяла у когось кудась. Безумовно, як показує практика знайомства із такими жінками - всі вони беруть у когось, тільки не всі можуть дати усім, вірніше не у всіх вони й візьмуть. Таке вже життя, що всі беруть, хтось за кіло картошки, хтось за стограмів цукерок, як одна моя знайома, а хтось і так як Каролінка Куйок. Кажуть неначе вона взяла особисто в Пукіна. Ну, що тут скажеш, не кожному таке вдається, і більшість жінок, які беруть у Васі Пупкіна, сантехніка 4-го жеку, я розумію, адже зависть то душить, тільки не можу зрозуміти чоловіків які заздрять Пукіну.
Красива жінка, цього не відбереш, а те що артистка, то вона того й не приховує.

Балада про характер народу, чи де знаходиться кінець імперії

     

Один із великих мислителів, непамятаю вже хто то і звідкіля він був, стверджував, буцімто вивчаючи фундаментально історію можна прийти до висновку, що уряд і врядування є справжньою первопричиною характеру нороду або нації, що достоїнства і недоліки тих чи інших етносів та націй, їх таланти, слабкість, сила та енкргетика, їх освіченість чи неуцтво ніколи не є наслідком природньо-кліматичного положення, та расово-етнічних чинників даної нації. Насправді ж Бог дає людям усе необхідне для їх розвитку, а уряд знищує або примножує у підлеглих йому людях ці якості які є відпочатковими всезагальними достоїнствами роду людського. Багато філософів і мудрих мужів народилося й померло з того часу, але історія вперто підтверджує те що він мав таки рацію, бо якщо взяти до уваги одну з державних европейських націй, то протягом останніх століть можемо простежити те що клімат не змінювався ніяк, як і не мінялось географічне положення та расово етнічний склад, проте суттєво мінялись характери націй в залажності від зміни урядів або державних ладів. Візьмемо для прикладу Німеччину, Австрію чи Італію і переконаємось що все так і було

Совок помер - хай живе совок.

      Американський експерт з міжнародних питань, співробітник якогось там інституту міжнародної економіки Андерс Ослунд написав: "Проект коаліційної угоди нагадав мені виступ Леоніда Брежнєва на 26 з'їзді КПРС в 1981 році. Це не програма реформ, це документ, написаний в бюрократичному стилі СРСР з метою зберегти стару систему. Такий консервативний документ ніколи не породить реформи". Я от сиджу собі та й думаю, навіщо ми обрали в парламент совків долбодзвонів, усяких там Парашенків, які навіть чимось  схожі на свого ідейного батька Лєаніда Іллічя. Принаймні Порох теж десь із Молдавії до нас був направлений. Та у будь-якому випадку, щоб позбутись старого слід обирати до влади нових. Ви памятаєте як починався Майдан, як політиків гнали звідти як шкідливу худобу з городу, а тут поміняли одних козлів на інших і тішуться що перемогли на Майдані.

Веселий світ антиномій.

    

 Така вже природа людська, що все у світі людей повязано із протиріччями, на них, можна сказати, світ стоїть. От хвільософи кажуть, що думки людей визначає середовище, хоча вони ж говорять що саме середовище, чи то пак соціум, як стало модньо говорити останніми днями, визначає міркування, погляди і ментальність, якщо бажаєте, людей. Отака вона хвільософська абракадабра, як то любив балакати Мануїл Кант про свої антиномії: положення настільки ж справедливим є як і протилежність. Насправді немає сумніву, що думки людей визначаються оточуючим їх середовищем. Також сумніву не підлягає, що жоден народ не змириться з таким громадським порядком, який суперечить всім його поглядам. Та судячи з вищезказаного можна ствердно мовити що думки і погляди, а також системи цінностей засновані на них, насправді управляють світом, а властьімущі, ким би вони не були, яку функцію абсолютної чи виконавчої влади б не виконували, змушені прогинатись під ці ідеї і підкорятись їм, маневруючи в запропонованій їмсистемі координат. От подивіться на сьогоднішніх наших кандидатів, чи то вже обраних але поки що нереалізованих докінця депутатів. Жоден із них не вигадував чогось нового, тільки хотів вложитись у ту систему координат яку їм запропонував соціум.

Перехрестя і глухі кути обєктивної реальності

     

Наскільки ж обєктивною є обєктивна реальність? Попри всю безглуздість, тавтологічну недовершеність та примітивність даного запитання - воно є наріжним каменем філософської науки вцілому. Тисячоліттями люди сперечаються навколо того, чи ми бува не спимо і нам це не сниться. Ця Кальдеронівська дилема розділяє людство на два табори - матеріалістів і ідеалістів, кожен із яких має свої переваги і недоліки.
       Принципова світоглядна позиція матеріаліста стосовно світобудови доволі проста:

Незвичайний читач, або де знаходиться слово ху.. .

       

Найбільше у світі я не люблю снобів, цих пихатих мудаків із претензією на аристократизм і гіперетизм, та й узагалі, до етики у мене ставлення неоднозначне. З одного боку я розумію, що слово х..й є нецензурним, а з другого, я не розумію чому не можна його говорити у певній компанії, де зібрались люди відповідного віку, і мали б напевне знати та неодноразово чути це слово. І взагалі, це ж одне з найуживаніших слів, яке за частотністю вживання може легко посперечатись із такими словами як "мама", прости господи.

Лялька для некрофіла

   

Нещодавно дізнався, що ляльки для секасу стали куди кращими та якіснішими в плані схожості на оригінал, кажуть скоро будуть такі гумотьоли, що чоловіки раз і назавжди позабудуть про слабшу половину. По-прерше така жінка не вимагатиме шубки за банальний трах, її не потрібно буде вмовляти, у неї ніколи не болітиме голова, не скаржитиметься на відсутність настрою чи ще чогоось. Це ж як просто і чудово складатиметься вільний від роботи час - не потрібно буде ходити довгими холодними вечорами в пошуках чергової феміни, не потрібно буде тратити свій час на відвідини дурнуватих закладів на кшталт клубів, дискобарів чи ресторанів (я вже мовчу про очевидний економічний ефект). Ну не життя а казка, а з повіями як все налагодиться га?

Бийте бюлетнем ненависних політиків

От учора в Одесі відлупцювали Шуфрича. Воно то може й добре, бо бігме заслужив урод, але з другого боку - невже це наш метод? Невже це відповідає принципу мирної революції про яку так говорили на Майдані? І хоч Майдан, на жаль, мирним троху не получивсі, все ж таки принципи задекларовані там ніхто не відмінєв. А тепер давайте за порєдком, бо по-перше методи тітушок то зовсім не те за що помирали на Майдані, а по-друге такий казус у всіх без виключення країнах Евроунії викличе доволі неоднозначну реакцію, я б сам, побачивши що в союз із нами рветься країна де пиздять депутатів, був би проти того щоб таку державу прийняли в такий

Пролетарі України - годуйте армію!!!

Неможливо миритись із тим, щоб українські олігархи скуповували цілі  вулиці в Лондоні за десятки   мільярдів, при цьому перекладаючи відповідальність за порятунок своєї                   країни на німецьких платників податків.
  (Міхаель Фукс, замісник керівника фракції блоку Ангели Меркель ХДС/ ХСС в Бундестазі Німеччини, журнал "Шпігель")

Сьогодні довелось бути свідком одного діалогу двох бабусь з приводу того що правосекторці їздять селами і збирають допомогу сільгосппродукцією для АТО. Одна бабуся підмітила що якось абсурдно виглядає що нашу армію одягають в бронежилети добровольці, годують теж, навіть зброю купують на гроші зібрані волонтерами в бідних людейщо ледь кінці з кінцями зводять.

За що ж уряд підвищив виплати першому помічнику Порошенка?

Сьогодні переглядаючи стрічку новин на порталі Українська правда побачив дивне повідомлення, причому дивне якщо не сказати більшого. Виявляється, заступнику Президента, чи то нє, брешу, першому помічнику його, уряд підвищив виплати заробітку майже вдвічі, призначивши надбавку за за особливий характер роботи та інтенсивність праці. Якщо б це було у інший час, то можна було б сказати що ця постанова уряду  №350 від 13 серпня є дивною, але враховуючи що де факто ми знаходимося у стані війни то цю постанову не задумуючись можна назвати злочинною.

...хай Ляшко, усі гукнули, за отамана буде.?.

     Якось проходячи повз телевізор, де засіли батьки за черговим випуском політичного токшоу, почув виступ пана Ляшка. Якось ніколи іще не доводилось чути його промов і взагалі він асоціювався у мене виключно з гральми. Але тут я побачив неймовірної сили оратора що говорить правду, причому не приховуючи нічого - просто і відверто. Та тут аткуда нє вазьмісь появілса ...так, так, Мустафа Найєм, з якимись розповідями про Льовочкіна, причому відмовляючись давати жодних пояснень щодо доказів своїх заяв і т.ін. Тепер сиджу і думаю, от піду, ну наприклад, на парламентські вибори...нє, розумію що це безглузда трата часу, але ось візьму і піду, а що дома робити в неділю - і зарядка, і старих друзів зустріну...І от підійду я до бюлетеню, де чорним по білому, може й не по білому, а може і не чорним, написані всі ці партії, причому неважливо з відкритими списками, закритими чи привідкритими. Так от, гляну я на той дивний список, а там брехач брехача поганяє. Ну можна звичайно намалювати там великий англійський фак, але я не художник і рука, тимпаче із середнім пальцем у мене може вийти схожою на якесь абстракціоністське зображення дубайського хмародеру, чи на щось інше. Отже, оригінальності не вийде, отже потрібно робити прості банальні речі - вбирати когось або натиснути нафіг усі. Натиснути нафіг усі це те ж саме що й не прийти на дільницю, значить прийдеться когось обирати. Проходжусь по списку і аналізую іще раз - брехач, брехач, брехачка, брехач,брехач, брехач...нє, так не вийде, бо за цим принципом слід шукати графу противсіх, значить підхід нікудишній, спробуєм інакше...Беру кожного зокрема і аналізую хто про що брехав і що обіцяв і розумію що якщо й голосувати то за Ляшка, бо по-перше популіст, а я хто? - так популюс, отже він мене любить, по-друге клоун - теж добре, значить веселитиме публіку, а якщо іще й зробить хоч дещицю з того що наобіцяв, то й поготів, у будь-якому випадку інші про це й не говорять...

Реклама двігатєль прогреса, або хто творить для нас кумира.

    Ми з вами живемо в епоху реклами, і як би хто не заперечував це твердження, як би хто не огризався та не розказував що він незалежний від реклами і все робить так як він хоче і думає - це неправда, бо не ви вирішуєте що саме їсти, яку музику слухати, які книги читати, у якому клубі чи ресторані відпочивати, за вас вирішують інші - рекламні креатори на замовлення тої чи іншої фірми чи глобальної корпорації. В сьогоднішніх умовах тотальної інформатизації ви навіть пасту для взуття чи штани купуєте під приказом рекламодавця. Часто  доводиться чути щось на зразок того що я ношу цей бренд тому що він мені найбільше до вподоби, але напрошується запитання на кшталт чим вам не подобаються костюми від Баби Марусі, адже це не менш цікавий і самобутній бренд. Я пию Кока Колу бо вона найкраща, а я пив Буратіно, і воно теж найкраще, але пив я його не тому що її пив Марадонна чи Ігор Бєланов, а тому що за мене цей вибір зробив Совторг. Нє, я б міг звичайно прийти до магазинуц де в святкові дні був Байкал і сказати що хочу Кока Коли, але у кращому випадку побачив би здивоване лице тьоті Моті, а в гіршому почути декілька ласкавих на кшталт: "Хлопчику, піздуй звідси", або "я тобі дам зараз таку каку".

Чи може кухарка правити дежавою, а багатий увійти до Царства небесного

  

Наше місто невеличке і на перший погляд доволі затишне, проте в останні роки, незважаючи на далеко не мегаполісне населення ми стикнулись із проблемою заторів, причому ця проблема звалилась нам на голову якось непомітно, ну як "сніг на голову" (вибачте за тавт). Та мова трохи не про це, вірніше зовсім не про це.

    Одного літнього дня послала мене дружина на базар купити два кілорами помідорів. Уж паслала так паслала...У звязку з тим що поруч з ринком непроглядні затори я залишив авто задовго до цієї затористої території. Двадцять хвилин ходьби, думав, не зашкодять. Купивши те за чим послали я повільно вийшовши з-під куполу ринку почув різкий гуркіт грому, який віщував що до машини навряд чи доберусь сухим.

Як Порошенко уніатом став.

 

Нещодавно в мережу просочилась інформація про те, що Петро Порошенко, він же Чоколядка, він же диякон УПЦ МП та за сумісництвом Президент України став уніатом (прихожанином УГКЦ). Наскільки ця інформація правдива сказати важко, адже навіть з огляду на те що нічого у цьому протизаконного немає навряд чи Петро Олексійович признається у своїй "зраді" Московському патріарху. А взагалі фотографій що вказують на релігійну приналежність нашого гаранта зявилось чимало, особливо нашумівшими стали фотки де глава держави виступає в ролі диякона УПЦ МП.
    Взагалі то, на мою думку, приналежність глави держави до тієї чи іншої конфесії не мала б турбувати громадян, адже релігія у нас відділена від держави, а люди мають повне право сповідувати ту релігію, яку їм хочеться, будь то православіє, католицизм чи навіть первісні культи, але ситуація із російським православієм не така однозначна, адже РПЦ важко назвати церквою в сучасному розумінні цього слова - це швидше підрозділ ФСБ , чи іншої структури підпорядкованій РФ. Тому приналежність глави держави до одного із таємних підрозділів держави що знаходиться в стані війни з нами як мінімум небажане...
    Щодо цієї фотки, то звичайно варто було б підтвердити її автентичність, а також при можливості час коли вона була зроблена.

Прощавай зброє, або операція інавгурація

   

 Попередній Президент попри всю свою сучність та антиукраїнськість був доволі веселим хлопцем, адже майже кожен його виступ, майже кожна публічна зява супроводжувалась певними хохмами. Згадаймо інавгурацію, вінок по голові, та й узагалі, Ютьюб ряснів пріколами із виступів праффєсара. Церемонію інавгурації Януковича, здавалось, не забудемо ніколи, особливо фрагмент із дверима, що відмовились бідолаху впускати до ВРУ. Ніби й нічого дивного, ніби й завжди були такі упси, і Ющенка інавгурація супроводжувалась певними невдалими кадрами, проте у Яника це все сприймалось як певні знаки. Як виявилось пізніше, так воно й було...
    Інавгурація Чоколядки привернула до себе увагу в цьому плані особливо, адже всі вже готувались до чогось такого, мабуть і Порошенко вжив усіх необхідних заходів. Проте уникнути непорозумінь, як бачимо, не вдалося. І ось маємо черговий знак, який може й не такий крикливий як у Яника, проте не менш загадковий і багатозначний. Кажуть, навіть сам гарант перейнявся цим серйозно і декілька днів після інавгурації не зявлявся в ефірах, попри всю складність та напруженість у державі.
    Що ж може означати цей знак? Роззброєння? Падіння нашої армії чи може навіть держави? А може просто це символ того, що наші вояки складуть зброю у випадку нападу кремлівських збройних сил? У будь-якому випадку це знак нехороший, якщо не сказати більшого. А більше заключається у тому,  як стало відомо із неофіційних джерел, що Петро Порошенко відправив солдат, які брали участь у почесній варті, до гарячих точок. Вірніше відправило їх командування, хоч офіційно значиться, що солдати туди відправильсь добровольцями. Інформація, звісно, вимагає уточнень і перевірки, хоча правду ми і так не взнаємо ніколи, адже відверта грабіжницька політика нової влади, яка вже вдається до зухвалих спроб затягнути паски малозахищених верств населення, збільшивши як комунальні послуги, так і споживчі ціни за допомогою зниження курсу гривні... А от спробували б знизити доходи буржуйчикам-чиновникам...

Люстрація мать парадка.

Люстрація потрібна, як моєму котові кастрація, а то вже весь змарнів, цілий покусаний і довго так не протягне. Така ж ситуація з Україною, бо ці колишні все далі й далі намагаються нас залишити в багні владного тоталітаризму та бюрократії. Тільки наголошую вже вкотре і думаю не даремно повторюсь що люстрацію слід проводити тотальну, бо не можна залишати хоча б частину прогнивших бюрократів на керівних посадах.
Спробую навести один приклад і все стане на своє місце. Напередодні прийшов документ із одного міністерства із однією бюрократичною вимогою подати певний звіт, який є прогнившою данню забутому совку. Цей звіт настільки точно і тонко характеризує дебілізм і повну нівеляцію системи, що кожного разу коли я отримував листа від цього керівника мінісрерського департаменту, згадував відоме Пушкінське "Каґда жє чьорт вазьмьот тєбя...".

Особливості кадрової політики Президента, або знову українофоби.

Іще вчора я дуже радів новим призначенням нашого гаранта, адже завжди радію коли бачу молоді обличчя у владі, бо переконаний стовідсотково що тільки свіжий погляд і молоді менеджери є шляхом до успіху, тільки у такому випадку можна розраховувати на поступ та на успіх. Старі пердуни у владі призводять виключно до застою, що підтвердив відомий застой сересерський. Молодь же, це саме той контингент що може вести країну у завтра, яке належить їм, але й не слід забувати про традицію, хранителем якої є якраз покоління старше.
Сьогодні ж проаналізувавши ху із ху з новопризначених прпийшов до висновку що не так усе ладно у нашому політикумі, адже до влади знову йдуть непатріоти і українофоби. Дуже шокував мене, якщо не сказати більшого, наш новопризначений голова АП, який виявляється злосний україножер (ну не такий як Табачнік, а зовсім іншого роду). Ця фігура виявляється рясна не тільки вдалими менеждерськими діями у сфері преси, а й служінням російському царьку Пукіну, про що говорить і нагорода Ради Федерації.