Совок помер - хай живе совок.

      Американський експерт з міжнародних питань, співробітник якогось там інституту міжнародної економіки Андерс Ослунд написав: "Проект коаліційної угоди нагадав мені виступ Леоніда Брежнєва на 26 з'їзді КПРС в 1981 році. Це не програма реформ, це документ, написаний в бюрократичному стилі СРСР з метою зберегти стару систему. Такий консервативний документ ніколи не породить реформи". Я от сиджу собі та й думаю, навіщо ми обрали в парламент совків долбодзвонів, усяких там Парашенків, які навіть чимось  схожі на свого ідейного батька Лєаніда Іллічя. Принаймні Порох теж десь із Молдавії до нас був направлений. Та у будь-якому випадку, щоб позбутись старого слід обирати до влади нових. Ви памятаєте як починався Майдан, як політиків гнали звідти як шкідливу худобу з городу, а тут поміняли одних козлів на інших і тішуться що перемогли на Майдані.
Насправді Майдан програв, програв остаточно і безповоротно, і програв він іще тоді у ті передзимові дні, коли туди впустили цих трьох козлів, один із яких так і не зміг дорватись до владного корита. Пізніше допустили четвертого, який, маючи особливу хватку та барижний  хист зміг перекупити всіх інших. Тому коли хтось сьогодні в голову чешеться, що гарант і його команда застосовують не ті методи в управлінні державою, то робите ви це даремно, бо упустили чергову можливість, а далі - пустота і будун...
       Документ який представлено у вигляді коаліційної угоди теж не випадковий, бо це той папірець, що має служити своєрідним гарантом для подальших казнокрадських ініціатив, а стара система вже добре вивчена, отже своя всебічно, при такій системі і красти державне не є гріхом - бо нічиє, і знайомі всі юридичні обхідні шляхи. Бюрократизм ж спосіб не оминути жодної ділянки, жодного клаптику державних правовідносин та правових держінституцій, корумпованість яких буде залежати від ступеню їх бюрократичності. Ця радянська феодально-васальна система є не що інше як спосіб дати можливість васалам сплачувати надалі данину старшому по чину, проте залишатись непоміченим для наступного щабля, як і він для васала васала. Правило васал мого васала не мій васал є перевірене часом і є особливо добрим у тому плані, що король завжди добрий і непорочний для підлеглих, а козлом відпущенняґ завжди служать нижчі ланки...ну, принаймні до нових соціальних вибухів, коли всі гріхи намагаються списати на короля, щоб залишити кістяк системи - саме те й відбулось у нас в державі.