Якось проходячи повз телевізор, де засіли батьки за черговим випуском політичного токшоу, почув виступ пана Ляшка. Якось ніколи іще не доводилось чути його промов і взагалі він асоціювався у мене виключно з гральми. Але тут я побачив неймовірної сили оратора що говорить правду, причому не приховуючи нічого - просто і відверто. Та тут аткуда нє вазьмісь появілса ...так, так, Мустафа Найєм, з якимись розповідями про Льовочкіна, причому відмовляючись давати жодних пояснень щодо доказів своїх заяв і т.ін. Тепер сиджу і думаю, от піду, ну наприклад, на парламентські вибори...нє, розумію що це безглузда трата часу, але ось візьму і піду, а що дома робити в неділю - і зарядка, і старих друзів зустріну...І от підійду я до бюлетеню, де чорним по білому, може й не по білому, а може і не чорним, написані всі ці партії, причому неважливо з відкритими списками, закритими чи привідкритими. Так от, гляну я на той дивний список, а там брехач брехача поганяє. Ну можна звичайно намалювати там великий англійський фак, але я не художник і рука, тимпаче із середнім пальцем у мене може вийти схожою на якесь абстракціоністське зображення дубайського хмародеру, чи на щось інше. Отже, оригінальності не вийде, отже потрібно робити прості банальні речі - вбирати когось або натиснути нафіг усі. Натиснути нафіг усі це те ж саме що й не прийти на дільницю, значить прийдеться когось обирати. Проходжусь по списку і аналізую іще раз - брехач, брехач, брехачка, брехач,брехач, брехач...нє, так не вийде, бо за цим принципом слід шукати графу противсіх, значить підхід нікудишній, спробуєм інакше...Беру кожного зокрема і аналізую хто про що брехав і що обіцяв і розумію що якщо й голосувати то за Ляшка, бо по-перше популіст, а я хто? - так популюс, отже він мене любить, по-друге клоун - теж добре, значить веселитиме публіку, а якщо іще й зробить хоч дещицю з того що наобіцяв, то й поготів, у будь-якому випадку інші про це й не говорять...
Комментариев нет:
Отправить комментарий