Взагалі то Краснов доволі суперечлива особа, як і зрештою усі монархісти, яких я не зовсім розумію, бо якщо іще можна зрозуміти принципи теократичної монархії, то принципи престолонаслідування на сьогодні є абсолютно божевільною ідеєю. Тут можливі два варіанти - або це люди що мають безпосереднє відношення до тієї чи іншої династії, або придурки. Ні, не подумайте, я не хочу нікого образити особисто, але скажіть, будь-ласка, як можна всерйоз сприймати людину, що в ХХІ столітті вірить у маячню про богообраність тієї чи іншої влади, чи може хтось іще вірить у те, що імператори, царі, королі походять від Зевеса, Юпітера чи приміром Геркулеса...???
Але давайте облишимо монархію з її прихильниками і підійдемо до самого Краснова зокрема і Росії загалом. Дане висловлювання Краснова, навіть якщо це і не блеф, дуже і дуже протирічить його принципам, тому, за що він боровся, навіть у лавах вермахту. Це людина, для якої Рашка від північних морів до Індійського океану - життєве кредо, для якого єдність і неподільність "Святой Русі" - первинне благо. Це один із тих, кого можна вважати ворогом України і українства, адже сама суть Рашки зводиться до заперечення існування незалежних держав на теренах Евразії, принаймні в межах совко-словянського блоку.
А тепер давайте знову повернемось до монархістів...Ця секта, якщо можна так виразитись, а як я розумію можна, оскільки політичною течією такі угруповування назвати важко, бо базуються вони виключно на вірі в непогрішимість монарха, в його чистоплотність династичну та походження від Давида, Августа, Артура, Геркулеса...так от, ця секта не визнає інакомислія, не визнає свободи, не визнає нічого нового, вона вкрай консервативна та закомплексована, вони ладні до б.я. компромісів, навіть з совістю, вірою в Бога, з оточенням задля досягнення мети - хворобливої ілюзії. Тому для тих, хто вважає себе українцем, приналежним до нової політичної нації, створеної на демократичних принципах новітнього часу монархія смертеподібна, вона носій одвічного зла, оскільки українство завжди, від часів своєї появи було противником монархії, її ворогом, Україна ніколи не мала своєї національної династії, бо в часи монархічні (домодерні) не мала державності. Тому у виборі монархії потрібно відмовитись од України в першу чергу, і приєднатись, мабуть, до якихсь Африканських чи Близькосхідних країн, бо в цивілізованих країнах Европи чи Америки монархії як такої не існує вже давно...І не потрібно заливати щось на зразок того, що подивіться на сучасні королівства чи імперії Европи, як вони гарно живуть, бо немає таких, та ж Англія, чи то пак Великобританія не монархічна держава, а демократична, те ж стосується і Швецій, Нідерландів і ін. -ландів, де монархія збережена у якості музею, а не як одна з гілок влади.
А що ж Краснов, а Краснов, як і інші монархісти був більшим злом для самого факту існування Української республіки аніж більшовики на чолі з Іосьом Вісарйоновичем. Якщо так грубо розібратись, то Біла Армія, як само "Бєлоє двіженіє" загалом не сприймало новостворені республіки на території колишньої Російської імперії. Ми сьогодні ганемо Сталіна за знищення нації, за голодомори, розстріли інтелігенції, але при всій своїй злющості та україножерливості ідея української державності втілилась саме завдяки йому і при його правлінні, саме він, а не російські імператори (незважаючи на свої титули та права на Польщу) перший обєднав Україну в єдину державу від "Сяну до Дону". Не подумайте, я не комуніст і не прихильник Сталіна з більшовизмом, навіть більше, але ці на перший погляд панегірики Сталіну - своєрідне застереження від примордіального зла яким є монархія. Але, незаперечним фактом злющості та україножерливості монархій є Емські укази, Валуєвські циркуляри, закріпачення українців, які при б.я. монархії були "хлопами" чи "халопами"...
Тому, панове монархісти, ви визначтесь, будь ласка, хто ви є - монархісти чи націоналісти, бо не може бути монархіст українським націоналістом, як і націоналіст монархістом оскільки національне визволення України це одвічна боротьба проти монархів і монархії. І не потрібно радіти висловлюванню україноненависника, яке якщо і оригінальне, то сказане зовсім не з русоненависницьких міркувань, а швидше викликане як реакція спротиву проти більшовиків, або з якихсь інших міркувань...
Комментариев нет:
Отправить комментарий