Чому я згадав ці романи, які читав ще в підсвинкуватому дитинстві, а напередодні перекладаючи книги, проріджуючи їх на полиці в кімнаті, щоби відібрати непотрібні та відложити до загашнику? А згадав тому, що сьогодні хочу привернути увагу шановного паньства до насильного заганяння всіх без виключення у загальноприйняті кліше, про намагання держави, якою б вона не була, створити ту антигуманну єдність під вищезгаданою назвою "ми". Щоб ніхто не вирізнявся з толпи. Взагалі то тоталітарність тих чи інших суспільств найкраще простежити пустивши по вулиці екстравагантно і неординарно вдягнену людину, якщо на цю людину, яка відрізняється від основної маси будуть звертати особливу увагу то ступінь тоталітарності високий, якщо ж не звертатимуть уваги, то суспільство доволі вільне і не заяложене тоталітарними комплексами. У тоталітарному суспільстві бути "як всі" - вища міра блаженства, і чим менше ти вирізняєшся від усіх тим ти нещасніший і самотніший - що синоніми. Які мають бути усі, було окреслено на чергових зїздах, продумано партією і урадом...
Ніколи не хотів бути схожим на інших, отакоїї...дійсно, завжди намагався відрізнятись. Розумію, що відрізнятись потрібно розумом, але намагався відрізнитись дурістю, а що поробиш, якщо розуму не настільки багато як дурості, щоб за його допомогою бути інакшим, зрештою дурість - це відсутність розуму, що абсолютно прирівнюється до того, щоб я відрізнявся серед інших розумом, але про що то я? А я про те що розум і дурість речі співставні, якщо й не ідентичні.
Одна із книг Нового Завіту говорить, що той що має розум зможе порахувати число звіра. Цікаво говорить книга, проте не зовсім зрозуміло, чому три шестірки і що взагалі є то шість - магічне число, чи проста літера що вказує на імя когось от число 6 в кирилиці співпадає з літерою "з" - літерою з якої починається дане слово, цікавий збіг, чи не так? Буквоїдство взагалі цікава катавасія, тут аналізуючи кожну букву, кожне слово, словосполучення чи речення у тексті можна дійти неймовірних висновків, особливо це стосується древніх текстів написаних мертвими, напівмертвими архаїчними мовами.
Сьогодні часто натрапляю на різних націоналістичних порталах на тлумачення слова "Україна" - я в аху...чого тільки не придумають панове дослідники і "у краю" і "у раї" і навіть зустрічав у дослідників розшифровку як "Уран -Гея" така собі небоземля давньогрецького покрою. Тільки до чого тут Елада разом зі своїми протобогами? Не розумію. Як зрештою не розумію для чого це нам вигадувати історії про те що ми з вами давніші за греків, шумерів, єгиптян чи пітекантропів що населяли африканський континент?
Багато...багато дебільних запитань і ще більше дебільних відповідей останнім часом зявляється на сторінках сучасних інтернетових та періодичних видань. То пишуть що Ісус Христос - українець, такий собі гуцул з полонини що вийшов не з палестинської Галилеї а з нашого українського Пємонту - Галичини. І що тут скажеш, а чому ж ні, це ж суттєво ближче аніж вищезгадані Уран із Геєю чи навіть Рай, бо якщо оглядово перебіжиш історію наших українських земель то більше скидається на пекло зі всіма дантевськими колами. Згадаймо Шевченка із його "тихим раєм"...Останнім часом зустрічав версію що Адам і Єва якраз десь тут щеголяли і саме тут був той Едем звідкілля їх виприторили за те що були дуже цікавими і прожерливими. Але тут...тут дещо є, адже понадкусувати яблука це якраз у нашому українському дусі.
Такі історії мене з одного боку веселять, а з іншого насторожують, оскільки десь посеред нас є ще придурки які з радістю стануть до лав чергового нациського угруповування і будуть засобом терору підступної зграї недоумків що мірятимуть брахекефальність, ідентифікуватимуть ваш ДНК на наявність арійських чи якихсь інших рис.Мене лякають фанатики, фанатики які переконані у своїй правоті, які вірять у те що не можуть сумніватись, оскільки посилаються на найавторитетніше джерело - свого вождя чи жреця, який не помиляється апріорі. Мене лякають бритоголові хлопчики які кричать зіг хайль на напівтаємних зібраннях, повторюючи за вождем напівдебільні напівібіцильні мантри, причому ідейні лякають набагато більше тупуватих спортсменів що бють журналістів, хоч останні теж лякають, бо є носіями не менш лякливої ідеї - ідейної боротьби за грошові знаки. Та найбільше мене лякає коли ціла державна машина працює над створенням чергового міфу, навколо якого розводитимуть своїх громадян, переконуючи їх у кращості і тому що ми живемо в "самой прекрасной стране на свете и все остальные страны нам завидуют", бо це ми створили свыт, це у нас був рай ытдытп.
А ще мене лякають наші закони, вірніше не наші а взагалі, тотальні закони, які заставляють людину законно думати, законно мислити, які забороняють сумніватись у тих чи інших фактах, без відносно до того настільки переконливими вони є чи ні. Також мене лякають закони які забороняють вживати ті чи інші препарати, що забороняють вирощувати ті чи інші рослини, навіть не через те, що вони потрібні комусь чи ні, а в першу чергу через те, що якийсь спритник на випадок чого зможе всунути вам пакетик того чи іншого припарату звинувативши вас у нескоєних гріхах. Мене лякає що вулицями ходять тисячі незагнаних мєнтів-бєспрєдєльщиків, які можуть вас побити, убити, опустити (морально чи інакше) або тупо заставити зізнатись у вбивстві Кеннеді, і навіть якщо завтра вас випустять із каталашки, де ви провели найкращі роки свого життя від цього не постраждає жодна мєнтоголова пика.
Мене лякає держава мене лякає цей злосний апарат покликаний закріпачити і поработити людину, перетворивши її на громадянина, причому ніхто вас не питає хочете чи не хочете ви бути цим громадянином, вам розказують тупі примітивненькі історії про те, як за щось боролись "наші пращури"(до речі гарне слово "пращури" виходить тепер що ми з вами щури) що ви маєте бути вдячні комусь за щось і т. ін. Але чому не можна бути простою людиною, вдячною своїй матері і батьку, любити свого дідуся безвідносно до того чи він був совіцьким яструбком, нациським поліцаєм чи героєм-бандерівцем, бо це все не геройство, справжнє геройство що ви появились на світ, що своїх дітей ваш дідусь зумів вберегти і прокормити у цей нестабільний час, що зумів зрештою вижити, а те, чи його розвели по одній чи іншій брєдовій ідеології нічого не варте, бо не той герой, що вгативши півлітрину чистого спирту у екстазі лягав на дуло кулемета що стирчало із дзота, а той хто зумів залишити цілою і неушкодженою свою сімю, хто зумів зробити все від нього залежне щоб його дитина не плакала, що не дав вмерти з голоду своїй сімї, а зумів пристосуватись, якщо хочете і видерти шматок хліба для голодного синочка чи дочки.
Ось мені тут розказував якийсь дідуган що він герой, пройшов від Сталінграду до Берліна, але я не розумію де тут геройство, якщо він полишив на призволяще свою сімю, а сам вирушив (тупо втік зі зграєю охмелілих совіцьких солдатиків що драли піддерши хвоста до Сталінграду) за тридевять земель. Невже це велике геройство, коли тебе насильно мобілізували та зі сльозами на очах погнали на фронт з незаряженою дубльтівкою? Невже не більшим геройством було б показати Сталіну великий ФАК. Так так, великий фак Сталіну - тирану який голодом морив ваших співвітчизників, Сталіну, який сука пачками розстрілював через свою трусість та боязнь того, що завтра інакомислячі зорганізують повстання проти нього, а його самого трахнуть в дупло....Ви тепер герої, герої невидимого фронту - ні, панове ви не герої, ви або боягузи, які побоялись сказати НІ, або тупо співучасники найжахливішого злочину на ймення Друга Світова.
Тому сьогодні я боюсь того, коли зявляються правильні ідеології, коли люди вважають свою позицію єдиноправильною і єдиновірною, коли переконані що саме їхня нація чи етнос є найдосконалішими і саме їм належить та чи інша земля. Тому я не хочу щоб моїх дітей насильно тягнули до збройних сил, змушуючи їх помирати во імя якоїсь дурнуватої ідеї про те що ми маємо царювати на тих чи інших землях. І не розуміти того про що говорю я можна із двох причин: або ви настільки зазомбовані що слухаєте та не чуєте, або вас не лякає плач дитини...А може не розумієте мене тому, що ви завжди були як усі, і ваша мета в житті бути як усі, а я ніколи не хотів бути схожим на інших...ніколи...
Комментариев нет:
Отправить комментарий