Кажуть люди, що перевагою суспільства, чи то пак держави, яку будуємо ми, у якій із вами живемо є якраз свобода, дехто злорадствує, що отримали свободу втративши хліб. Ну, не знаю не знаю, бо те що ми втратили певний шматок хліба я особисто піддаю сумніву, бо насправді якими жебраками були за совка, такими залишились і сьогодні, як ніхрена не могли купити за свою бідненьку зарплатню тоді, так не можемо зробити цього й нині. За платню совкового інженера можна було купити ...??? та ніхрена не можна було, половину джинсів хіба що, одну пару пристойних туфель, чи близько 40 кілограмів славнозвісної докторської ковбаси. . .Отже, міф про те що ми за свободу віддали ковбасу не справджується, бо як бідними були, так і бідними залишились. Та чи отримали ми ту омріяну свободу, ні не ту свободу України, а реальну свободу особистості, свободу слова, право вільно розпоряжатись нашою землею і тдітп...
А давайте для початку розберемось яку свободу ми мали, а яку натомість отримали, бо свобода розказувати анекдоти про Брежнєва і Януковича не є насправді свободою, а тільки її ілюзією. Свобода ж виражається у іншому, вірніше у цьому теж, але найменшою мірою насправді. Та й тут вона не можна сказати що стала більшою, бо говорити анекдоти про Брежнєва можна, але висловлювати своє фе владі сьогоднішній тільки в певних межах, та й то не дуже голосно, та й то не в людних місцях, обзивати табачника чмо можна, та назвати негра негром, а жида жидом - ні... Подивіться що роблять сьогодні з опозиційними масмедіа, що роблять із неугодними мітингувальниками, що роблять із страйкарями на підприємствах. Але це обриси далекі, подивіться навколо себе, невже ви можете вільно висловити свою думку начальнику, невже маємо обіцяну свободу вибору? Дехто скаже що так, так, ми маємо ці свободи, я можу прийти на дільницю і вільно проголосувати за того чи іншого кандидата, але запитайтеке себе, чи ви обираєте вільно, чи обираєтеіз того що запропонують??? А хто насправді пропонує? - та все ті ж власть імущі. Ось подивіться на партійні списки - сьогодні воно в списках однієї партії чи блоку, завтра у складі іншого, сьогодні влада, а завтра - опозиція, сьогодні ти опонент одного з кандидатів - завтра у складі його команди, тут ти критикуєш політику уряду, а тут уже в його складі цю політику вершиш...
Та це все далеко, дуже далеко від простого середньостатистичного громадянина який хоче просто жити і працювати, вільно почуваючись на нашій "не своїй землі", тому давайте підійдемо ближче до цієї простої в дечому пересічної людини. От я колись був простою дитиною простих трудівників, грався у прості дитячі ігри, ходив до типової радянської школи, купався у звичайних водоймищах, ніколи не задумуючись про те, що колись усе це наше багатство може стати чиїмось, що завтра моя дитина не зможе купатись у цьому озері, бо воно стане приватною власністю, що спортивний майданчик поволі перетвориться на будівельний а з часом на торговий центр чи житловий будинок...аяяй...сказав би дядечко Лєнін, аяяй сказала б совєцька власть...
А що повернення до совка було б краще, скажете ви??? Ні не краще, може навіть гірше, та навіть якби було краще то назад дороги вже нема, а таможені чи азіопські союзи пропонують взяти все гірше від совка, залишивши внатомість усе як є...Нам сьогодня дадько Азарів розказує про переваги для економіки, але нахуй мені, простому трудівнику здалась ваша економіка, у мене ж немає ані фабрик, ані заводів, ані меткомбінатів, які ви, панове Азаріви-Януковці у менеукрали, прикривши усе гарною ідеєю незалежної суверенної України, яку так прагнули побачити наші діди і прадіди за яку мій дід бандерівець боровся до останньої краплі крові, а я почувши новину про те, що наша Україхна нарешті стала вільною плакав як мале дитя...
Свободи, звичайно, побільшало. Правда, багато людей ніяк не можуть у це повірити. Спрацьовує звичка раба. Матеріально теж покращилось. Хіба при совдепії можна було щось купити, ми ж усе "діставали", а вибір товарів, послуг - ніякого порівняння. А можливості, які відкрились для талановитих, енергійних підприємливих - їх активність вже будує і створює те, що в совдепії було неможливим, а з часом від порівняно невеликої частини активних людей віддача для всієї країни буде ще більшою. Те, що більшість залишаються совками і чекають коли добрий цар щось зробить для них - це ж "последствия комумнистического воспитания" і воно (це воспитание) не може нас відразу покинути. Як і всі я дуже не люблю Кравчука, але в одному він правий на всй 100%: маємо те, що маємо! А маємо ми здебілізірованого совка, який не в змозі вибрати собі українську (а не соєцьку) владу
ОтветитьУдалитьПогоджуюсь із вами стовідсотково, але причиною цьому є не тільки дебільні совки, а й масова дебілізація чинена північним сусідом, який витрачає ледь не всі зароблені кошти від продажу вуглеводнів далеко не на покращення життя своїх громадян, а для пропаганди совкізму та розширення імперії, хоча б до меж колишнього Сересеру.
ОтветитьУдалить