Вивчаючи історію війн і битв ми часто стикаємось із банальою примітивною пропагандою про героїв і негідників, про наших і ворогів, тільки ніхто не задає собі запитання чому це мій дідусь, який воював в УПА, був негідником і бандитом, а дідусь москалика Васьки Гєрой Савєцкава Саюза. І чи був хтось із них героєм, чи обидва були жертвами. Та коли ми починаємо вивчати справжню історію а не пропаганду яку толкають у школі і вузах, помічаємо що не все так просто, що совєцькі воїни пачками здавались у полон ворогу, що всі т.зв. геройства були не наслідом особливої любови до родіни і Сталіна,а вимушеним кроком, оскільки позаду стояли смершівці і стріляли вспину..Усе це, звісно, доволі грубо і приблизно, але щось схоже є у кожній війні, двигуном якої є пропаганда і залякування. Та задайте собі запитання для чого була Перша Світова і хто у ній переміг, чи навіть Друга, попри те, що пропаганда навколо неї іще дволі мцно стоїть і робить свою ідеологічну роботу.
Ми, прості громадяни, яких часто використовують у мирний час у вигляді робочої сили, а у військовий як гарматне м'ясо повинні зрозуміти, що нашим ворогом є не людина носій іншої культури, чи мешканець суміжних територій, а вся ця наволоч яка має нас за рабів. І немає жодних причин для збройних протистояннь, бо мертвим не успадкувати загарбані території, а калікам не стане легше від того, що експлуататор отримав нові території чи чергову зграю рабів. Ми сьогодні живемо в еру загальнодоступної інформації, головне уміти відділяти реальну інформацію від пропаганди, якої найбільше є в глобальному інформаційному потоці. Та найпростіше задавати собі запитання на кшталт: навіщо це мені особисто , чим це допоможе моїй сім'ї та мені особисто та ближньому, і чи не протирічить це моїм поглядам чи релігії яку я сповідую, бо наколо нас переважно християни, які постійно повторюють як мантру: не убий, не вкради, не пожадай нічого того, що є власністю ближнього твого...
Комментариев нет:
Отправить комментарий