пятница, 31 мая 2013 г.

Плач на розвалинах Бандерленду

 
Тоді...у 1991 році разом з закатом доби "совєтіко" ми мріяли про свій Бандерленд від Сяну до Дону, про міфічну, омріяну поколіннями свободу про те як нам віддадуть казкове золото Полуботка, як наша діяспора повернеться додому інвестуючи доляри в економіку, про фазенду "хоч би в оренду"...Пройшло двадцять з гаком років, опісля того щасливого дня, як ми зуміли віддати свій безцінний голос у скарбничку нашої незалежності, як почали будувати свою вільну Україну, але...дехто скаже що віз і нині там, застряв десь в совку, дехто скаже що ми посунулись назад, ще інші стверджуватимуть що у нас побільшало свободи, вільнодумства і ін благ. Де ж правда, хотілося б розібратись??? А давайте спробуємо...

среда, 22 мая 2013 г.

Гітлер Сталін і дєнь пабєди.

 
Якось так уже історично склалось, що період травень-червень є періодом загострення суперечок між просталінськими і проукраїнськими, антирадянськими силами. Основною причиною цього стало мабуть те, що це період між т.зв. "днем перемоги" і днем нападу нацистів на совітів.
  Найгостріше у таких суперечках, як завжди стоять питання хто краще Сталін чи Гітлер, а також яка з існуючих на той час систем (радянська чи німецька) була кращою для українського народу. Якщо, наприклад, узяти військовий час, то , безумовно, звірства чинені і одною і другою злочинними організаціями (СРСР і Третій Райх) можна списувати на військовий час, на конюнктуру, на непорозуміння та садиські наклонності (вибачійте за русизм) рядових учасників подій, але якщо взяти межі перед війною і після неї, то вимальовується чітка злочинна вертикаль капаесесу, організації яка чинила геноцид і звірські убивства во імя соціальної справделивості, якої так і не добилась за 70 з лишнім років існування.

суббота, 18 мая 2013 г.

Божевільні думки вголос

Куди не глянь доводиться бачити постійні заклики до спротиву владі, скрізь пишуть про ті чи інші форми правління, будь то демократія, анархія, монархія і т ін. Одні закликають до стабільності, інші до відвертого непослушанія і спротиву, інші говорять що такий спротив має організувати сам народ ітдітп.
Хотілося б розібратись де собака зарита, кому потрібно те чи інше, і чи можливі б.я. революційні чи еволюційні зміни в Україні без згоди на те політичних (злочинних апріорі і не тільки в Україні а і в усьому світі) еліт. А давайте розберемось із тим, що ми із вами мали в історії (недалекій історії яку ще не встигли сфальсифікувати остаточно). А мали ми з вами декілька спроб незалежності, мали декілька спроб зміни ладу, але все це було зроблено не нами, а нашими сусідами, а українці? - українці завжди приймали ті правила які давала влада, і завжди приймали ту владу, якій вдалось нас відбити в іншої. Народ завжди був інертним і безхребетним, і якщо приймав участь у тих чи інших політичних чи військових ігрищах, то тільки на чиїсь стороні, на стороні того чи іншого хитруна-володаря, що захотів всєм владєті. Будь він українцем росіянином чи німцем - без різниці - завжди бувши противником, опонентом і тираном для простого народу.
Сьогодні нас із ваи знову намагаютьзя розділити на частини за етнічним, лінгвальним,політичним чи б.я. ін принципом. Одні ведуть на марш антифашистів, хоча самі є фашистами, інші організовують мітинги опозиції, хоча насправді є частиною тієї ж антинародної влади, будучи всього лиш меншим злом. А ми з вами ідемо (ідемо переважно за гроші, або просто через те, що заблудились) на ці дійства, накаляємо ситуацію, іноді віримо в ці дебільні ідеї настільки, що готові один одному голови розбивати, деякі готові організувати чергову бійню во імя того чи іншого спритника що назвав себе вождем. Надіюсь, що таке не призведе до бійні зразка 40-х, коли брат убивав брата во імя дурнуватої ідеї рівності та братерства...
Ми не можемо з вами усвідомити що немає протирічь між русскоязичними і україномовними, що не варто бити в голову опоненту тільки через те, що він за Партію Регіонів, що не жиди винні у наших з вами негараздах чи москалі, а є тільки ми і вони. МИ - народ, люди на яких тримається уся ця наволоч, працею яких користуються усі ці вожді, будь то регіанали, свободівці, камуністи чи ін. -істи...
Ось до прикладу марш антифашистів??? Які в сраку антифашисти??? - а хто тоді фашисти? трудяги на зразок вас із іншого регіону, бо вони говорять іншою мовою? А може варто придивитись поближче, може слід глянути на буржуїв, які відібрали ваші фабрики і заводи, що захопили землі, ріки, озера і моря, що побудували собі замків у курортних зонах за рахунок нашої бідності. Подивіться уважніше, вони йдуть попереду маршу антифашистів, їм вигідне ваше протистояння, їм потрібно, щоб хлоп-хлопу голову розбивав, щоб ви бились за храм, за бюлетені, за вивіску державною чи регіанальною мовами...
Бандера чи Сталін, Хмельницький чи Ян Казимир, Пьотр чи Мазепа ??? А посрати...так панове, посрати, нехай історики розбираються хто що робив, хто чим займався, у будь-якому випадку кожен із них був простою людиною, не святим, а зухвалим грішником, який вирішив що має право бути вищим серед рівних, не слід серед них вигадувати кумирів, бо жоден із них не був ідеалом...Більше того, правди нам уже не довідатись, оскільки уся наша історія (не тільки наша) так сфальшована і переписана, в угоду царям вельможам і володарям, що там правдою і не пахне.Так же фальсифікується наша сучасність...

Я от згадую одного дядька, який прийшовши на урок (а були то часи радянські) у якості ветерана. Довго він розказував усякі нісенітниці про війну, довго вихваляв партію і уряд (так було треба), але якось, через два три роки у приватній розмові відверто сказав, що ніякого геройства насправді не було, герої рад союзу срали в штани під німсецькими танками, і забували метнути гранату у відїжджаючий танк, що давив гусеницями їх однополчан що не встигли заскочити до рову...а герої...герої, сказав він, це ті, що зуміли у цій бойцні вижити і не убити жодної людини, а не ті, хто в екстатичному стані, зумовленому переважно неперебоним страхом, лягали під гусениці танка чи прикривали грудьми дуло кулемета дзота...
Тому ражду вам ігнорувати усякі призиви до боротьби, не йти один проти одного на заклик чергового хитровиїбаного вождя, а будувати дім, виростити сина і посадити дерево...а далі...далі надіятись на боже провидіння...ну десь так...