Коментарі з приводу перемоги правих партій в Норвегії

Правий рух, безумовно, в сучасній Европі набирає оберти, і це не секрет, інша справа чи варто радіти цьому тимчасовому явищу що насправді зупинить хід прогресу? Я так думаю, що захоплення правим радикалізмом і консерватизмом в таких прогресивних країнах як Норвегія пройде доволі швидко, адже громадяни які звикли до певних свобод, отримавши натомість консервативний вакуум будуть неприємно вражені. Не менш неприємно вдарить по цих же людях спроба герметизації, яку несуть в собі націонал-радикалісти, бо коли ти закриваєш ворота для емігрантів, то прийдеться закрити і в зворотньому напрямку, та й навряд чи норвежцями вдасться залатати всі дири в сферах, де норвежець не захоче працювати, особливо коли мова йтиме про роботи які традиційно прийнято вважати важкими чи брудними. Тому, шановні пані і панове, не тіштесь просуванню консерваторів до парламенту Норвегії, бо консерватизм в сучасних умовах це серйозний крок назад в плані тих свобод які досягло людство. У першу чергу це серйозний наступ на свободу слова та свободу совісті, бо при всій повазі до націонал консерваторів та радикальних націоналістів, без наступу на ці свободи така ідеологія довго не протягне. Консерватори сьогодні налягають саме на політику рееміграції, та обмеження еміграції, але це не єдине обмеження яке пропонують консерватори, і що найголовніше - це обмеження є краплею в морі серед ущемлень свобод громадянина зокрема і людини загалом. Вдумайтесь тільки у значення самого слова «консервація» і все стане зрозумілим, адже консервація – це зберігання в певному стані без змін (грубо), а коли немає змін, то немає поступу, немає прогресу.

ЕС та Янукович (комент)

Ми дійсно ментально близькі з росіянами, особливо в плані чиновників, думаю ніде у світі більше не найти таких байдужих та безвідповідальних чиновникв, що без хабаря навіть сраку зі стільця не підіймуть. Та з другого боку така ментальна близькість, навязана нам північним сусідом протягом століть, чи не основна причина, чому нам потрібно якомога швидше віддалятись від цього болота під назвою РФ. Я розумію що головна причина цього є також і дебільна кремлівська влада, на чолі з кагебешником, але нам то що??? Нехай зі своїми гебешними властелюбцями росіяни самі справляються і приєднуються після цього до великої Европи, а нам вистачає своєї бандитської влади, яка може й цивілізується після вступу до ЕС. Я не знаю чому Віктор Хвйодоровіч вирішив зближатись із Европою, але якщо його наміри дійсно щирі, то колись йому за це памятник спорудять...Володимира ж канонізували, чи не так??? І ніхто сьогодні не натякає на бандитську сутність останнього, чи на нехристиянську поведінку і т. ін.

Коменти з приводу українсько-російських взаємин

Яка Рашка "заботлівая стала"...Що ж ви нам газ то безкоштовно не качали, чого ж чорноморський флот не віддали, чому палки в колеса засовуєте від часів створення держави Україна??? Я от дивлюсь на цей Кремль і диву дивуюся - якщо ціни на газ встановлювати найбільші в Европі, то вони за економічні інтереси не думали, а коли відчули заднім місцем що скоро наіде буде тулити свою недолугеньку напівбраковану продукцію, яку вони так хочуть захистити залізним занавісом, то тут починаються казки про економічні інтереси. А взагалі, для середньостатистичних обивателів основними інтересами є дешева та якісна продукція на прилавках магазинів та достойна оплата праці, що можливе тільки в умовах ЕС і є повним антиподом МС, мета якого захистити ринок від якісного західного продукту, що може витіснити другосортний російський. Для прикладу давайте візьмемо російські Джиґулі і европейську Шкоду, ціна якої в рамках европростору така ж як Джиґулів у нас, проте різниця між ними як між трактором і космічним кораблем. Така ж різниця у якості б.я. іншої продукції. Я, наприклад, купую каву, яку привозять з Італії - вона набагато смачніша і якісніша (ті що пють каву зрозуміють про що я) за аналогічну каву випущену в Україні- більше того, я її купую дешевше, незважаючи на те, що італійську потрібно ще довезти, включити в її ціну інтерес водія, митників на українському кордоні і т.п. витрати...В італії така кава у двічі дешевша за український аналог, хоч роблять її на такому ж заводі із тої ж самої привозної продукції, та й робоча сила у нас вдесятки разів дешевша .

Евроінтеграція по українськи, як вибір між танками і геями.

 

Ніколи не думав, що питання вступу України до Евроунії може мати стільки протирічь, зокрема у поглядах простого українського обивателя на цю здавалося б давно вирішену проблему. Найбільше дивує, а іноді й лякає реінкарнація совкової риторики з приводу нашого приєднання до "загниваючого Заходу". Та чи совковою є ця риторика питання доволі спірне, оскільки Росімперія, як формація азійська за своєю сутністю завжди намагалась переконати проевропейську частину своїх громадян у тому що Европа це зло, що тільки Русская Праваславная манархія єдиноправильна і богоугодна. Але якщо в часи батюшкі царя та безпросвітньої темноти кріпацької а пізніше посткріпосницької Рашки протиставлення православія католицизму було цілком

прийнятним, то з приходом більшовицької влади таке протиставлення себе вичерпало через атеїстичність Капаесесу на чолі з батюшками Лєніним і Сталіним. З появою нової російської формації під назвою СССР поганий імідж заходу створювався за допомогою підконтрольних ЗМІ та "залізного занавісу", який став своєрідним непроглядним заслоном для середньостатистичних громадян страни савєтав.

Ми не бидло - бидло не ми?

Мене завжди захоплювали євреї, ну в тому плані що вони ніколи не забувають своїх, більше того, ви вбєте одного жидка, а вони звинуватять вас у вбивстві ледь не цілої нації. От подивіться на цей центр Візенталя, який чітко виконує закон "око за око зуб за зуб", вишукуючи пристарілих дідків, які вже й забули про ті давні часи,  якщо й були дійсно злочинцями, а не стали жертвами чергового єврейського міфу. От українців сталінці поклали мільйонами, навіть десятками мільйонів - і натомість жодного відповідного центру, жодного прізвища злочинців - одні герої Совєцького Соузу.

Державна влада як узаконений тероризм

         

Нещодавно я дивився якийсь американський фільм, звичайну американську стрічку, які переважно не дивлюсь. Не подумайте, не тому не дивлюсь що я прихильник антиамериканізму чи один із тих хто вірять що світом править таємна ложа, швидше, як написав один мій товариш - " миром правит не тайная ложа, а полная лажа", просто не дивлюсь останнім часом художнє кіно, ну не вставляє. Так от, цей фільм, а включив я його під час реклами на каналі Мега, де йшов якийсь науково-популярний фільм, вразив мене настільки що дививсь я його до наступного рекламного ролику на цьому каналі, а через 10 хвилин перемикнувся знову щоб побачити продовження.

Привид бродить по Вкраїні, привид тоталітаризму.

   

У цей постівський час, я про час посткомуністичний, постмодерний, посттоталітарний, постіндустріальний, пост- пост-..., нам іноді здається що ми справжні хазяїва природи, що ми подолали звірські інстинкти, що ладні жити в новому світі, де є свобода і взаєморозуміння, де свобода совісті і право вибору не дешеві декларації, а реальні блага сучасного світу, які ми разом з вами дотримуємо.
     Та чи дійсно так усе ладно в нашому домі, чи справді ми позбулись тоталітарної свідомості, чи можемо жити в свобідному інформаційному просторі, чи можемо бути віротерпимими, толерантними, цивілізованими (в европейському розумінні цього слова) вкінці кінців? Чом ми йдучи по вулиці спокійно кидаємо недопалок на асфальт, при цьому нарікаючи на те як у нас брудно, чому переходимо дорогу в місцях де це не передбачено, або на переході під час горіння червоного ліхтаря, чому посьогодні намагаємось хоч щось прихопити з собою на роботі, будь то клаптик рубероїду, канцприладдя, ксероксний папір а чи газету за минулий рік. У нас злодійська свідомість, скаже хтось, і, мабуть не помилиться, оскільки з часів заснування сересеру живемо при справжній бандитській владі. Ні не подумайте, я не хочу зараз обговорювати теми зразка "Януковіча на нари" чи т.п., я про те, що із часів Жовтневого перевороту країною правлять кримінальні елементи, а героями для простого народу вони тсали набагато раніше - згадаймо Довбуша, Коліївщину, та й навіть тих же козаків, в Росії бандюків на зразок Стєнькі Разіна чи Дубровського. У нас в крові присутня певна анархічність, певний спротив владі, якою б вона не була (монархічною, пролетарсько-тоталітарною, демократично-олігархічною і ін.), ми завжди "живьом по законам другім". Може, скаже хтось: "дуракам закони нє пісани", але тут насправді ситуація зовсім інша, бо не можна дураками і синонімічними термінами назвати народ, що дав світу Пулюя, Сахарова, Гоголя і Достоєвського, Короленка і Булгакова, Шевченка і Українку, вкінці кінців, зрештою, якщо копнути глибше, то виявиться що переважна більшість Европейських мислителів та винахідників мали українське коріння. Так у чому ж тоді причина нашої нецивілізованості? Питання мабуть риторичне, бо наша нецивілізованість, у першу чергу у відсутності цивілізованості, отака, панове, абракадабра...